Налогообложение|Юридические услуги|Семинар-Финансовый клуб Украины тел. (044)592-99-55

Н. Королевська вимагає вилучити схеми ухилення від податків з урядового законопроекту про спрощену систему

Останнє поновлення 17.06.11 10:22 П’ятниця, 17 Червень 2011

Урядовий законопроект про спрощену систему не виправляє фундаментальних помилок Податкового кодексу. Про це заявила народний депутат України (фракція «БЮТ-Батьківщина»), голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська на брифінгу у Верховній Раді, коментуючи ухвалення в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та до деяких інші законодавчі акти України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва № 8521).

«Ми проти філософії, закладеної в цей законопроект, оскільки він не виправляє фундаментальних помилок Податкового кодексу. Тому ми будемо наполягати на тому, щоб були враховані наші принципові вимоги до другого читання законопроекту. Від того, які зміни внесе парламент в податкове законодавство, залежить майбутнє всієї економіки нашої країни і добробут наших співгромадян », – заявила Наталія Королевська.

На думку голови Комітету Верховної Ради, в законопроекті про спрощену систему оподаткування, який представив Кабінет міністрів, залишилися неврахованими ряд принципових норм, на яких наполягає підприємницьке співтовариство. «Зокрема, в цьому документі абсолютно неприйнятні пропозиції, що дозволяють великим компаніям оптимізувати оподаткування за допомогою спрощеної системи. Одна з найважливіших наших вимог до законопроекту Кабміну – вилучити закладені в ньому схеми ухилення від сплати податків та мінімізації податкових зобов’язань, встановити оптимальний перелік видів діяльності, які не підпадають під спрощену систему. Якщо цей закон вступить у дію в нинішньому вигляді, він стане черговою профанацією реформ у податковій сфері», – вважає Наталія Королевська.

Нагадаємо, в листопаді минулого року спроби скасування спрощеної системи викликали масові протести людей, які вилилися в Податковий майдан. В результаті на Податковий кодекс було накладено вето Президента Україна, і він був прийнятий з умовою, що уряд розробить нові умови роботи спрощеної системи. Лише через півроку уряд вніс свій законопроект. За цей час представники громадських та профспілкових організацій, які об’єдналися навколо Акції «ВПЕРЕД» написали свій варіант поправок, який у пакеті «Народна реформа» був внесений народним депутатом Наталією Королевською.

Для довідки:

14 червня в Києві Координаційна рада Всеукраїнської громадянської акції «Вперед», яка представляє більше 200 громадських організацій і профспілок, прийняла заяву, в якій наполягає на низці принципових позицій з приводу спрощеної системи оподаткування. Серед них: відмінити прив’язку ставок єдиного податку та обсягу виручки до мінімальної зарплати, визначити граничні обсяги доходів і ставки податку в абсолютних числах, збільшити обсяг дозволеної виручки, скасувати обов’язкову реєстрацію платником ПДВ для підприємців, які бажають працювати з юридичними особами. Також підприємці вимагають відмінити обтяжливу звітність (в розрізі контрагентів), встановити максимально просту форму книги обліку доходів і закріпити її в законі, скасувати штрафні санкції у вигляді анулювання свідоцтва, як занадто жорстке покарання, яке потягне за собою зростання корупційних поборів, продовжити мораторій на контрольні перевірки до кінця 2011 року, скоротити вдвічі ставки єдиного соціального внеску для підприємців, а також зробити його сплату добровільної для всіх підприємців.

Джерело: Прес-служба голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва народного депутата України Наталії Королевської.

Правительство разработало изменения в Налоговый кодекс. Соответствующий Законопроект  16.05.2011 зарегистрирован в Верховной Раде Украины под номером № 8521 , 16.06 этот Законопроект был принят в первом чтении.

По мнению Виталия Хомутынника  изменения в Налоговый кодекс относительно единого налога могут заработать уже в августе. По его прогнозам Законопроект вынесут на второе чтение  где-то 7 июля 2011 года.

04 июля на  Комитете Верховной Рады (ВР) Украины по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики включил в повестку дня  Законопроект № 8521 (второе чтение). Во время заседания Комитета было принято решение рекомендовать принять на этой пленарной неделе Проект Закона Украины № 8521 “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины” (об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства).

Плательщик единого налога.

Про работу единщиков в 2011 можно узнать на семинаре …

Согласно этого Законопроекта находиться на едином налоге смогут (Статья 291. Налогоплательщики) как предприниматели так и юридические лица с учетом некоторых ограничений.

Частный предприниматель на едином налоге

Плательщиками единого налога смогут быть (с учетом дополнительных ограничений по видам деятельности, которые нельзя осуществлять  на едином налоге (п.291.2.Законопроекта от  16.05.2011 зарегистрированного в Верховной Раде Украины под номером № 8521):

• физические лица – предприниматели, которые не используют труд наемных лиц, осуществляющих исключительно ремесленную деятельность, розничную продажу товаров с торговых мест на рынках и / или осуществляющих хозяйственную деятельность по предоставлению бытовых услуг населению, и объем доходов которых течение календарного года, предшествующего периоду перехода на упрощенную систему налогообложения, не превышает 150 размеров минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января налогового (отчетного) года (далее в настоящей главе – минимальная заработная плата); Ставки единого налога: в пределах от 1 до 10 процентов размера минимальной заработной платы.
• физические лица – предприниматели, осуществляющие производство товаров, продажу товаров, хозяйственую деятельность по предоставлению услуг налогоплательщикам, которые применяют упрощенную систему налогообложения, и / или населению (кроме посреднических услуг по покупке, продаже, аренде и оценке недвижимого имущества, предоставления услуг в сфере страхования) , деятельность в сфере ресторанного хозяйства, и которые в течение календарного года, предшествующего периода перехода на упрощенную систему налогообложения, соответствуют совокупности следующих критериев: количество лиц, состоящих с ними в трудовых отношениях, одновременно не превышает 10 человек; объем дохода не превышает 1000 размеров минимальной заработной платы;  Ставки единого налога: в пределах от 2 до 20 процентов размера минимальной заработной платы.
• физические лица, которые в течение календарного года, предшествующего периоду перехода на упрощенную систему налогообложения, соответствуют совокупности следующих критериев: количество лиц, состоящих с ними в трудовых отношениях, одновременно не превышает 10 человек; объем дохода не превышает 2000 размеров минимальной заработной платы;  Ставки единого налога:
  а) 3 процента налогооблагаемой базы при уплате налога на добавленную стоимость согласно раздела V Налогового Кодекса;
  б) 5 процентов налогооблагаемой базы в случае включения НДС в составе единого налога.

Единый налог- юридические лица 2011

Плательщиками единого налога смогут быть (с учетом дополнительных ограничений пункта 291.2 ): юридические лица – субъекты хозяйствования любой организационно-правовой формы, которые в течение календарного года, предшествующего периода перехода на упрощенную систему налогообложения, соответствуют совокупности таких критериев (далее в настоящей главе – юридические лица): среднеучетное количество работников не превышает 50 человек; объем дохода не превышает 5000 размеров минимальной заработной платы. Ставки единого налога для юридических лиц: а) 3 процента налогооблагаемой базы при уплате налога на добавленную стоимость согласно раздела V Налогового Кодекса; б) 5 процентов налогооблагаемой базы в случае включения НДС в состав единого налога.

Чи має право комунальне житлово-експлуатаційне підприємство в право  перейти на сплату єдиного податку?  Ні не має. читать далее

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ від 11.05.2011 р. N 4775/Ж/17-0314

Про плату за землю з фізичних осіб

Державна податкова адміністрація України розглянула звернення щодо плати за землю з фізичних осіб і повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N 2768-III (далі – Кодекс), а справляння плати за землю – Законом України “Про плату за землю” від 03.07.92 р. N 2535-XII (далі – Закон N 2535).

Відповідно до статті 206 Кодексу та статті 2 Закону N 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 Закону N 2535).

Згідно статті 377 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року N 435-IV до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до статті 120 Кодексу визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Також якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Також згідно з абзацом четвертим статті 14 Закону N 2535 за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

Згідно статті 126 Кодексу документ, що посвідчує право власності або право користування землею, є Державний акт на право власності на земельну ділянку та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99) регулюється порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ряду видів податків і зборів (обов’язкових платежів), у т. ч. плати (податку) за землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. N 507 “Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727″ (пункт 6) роз’яснено, що такий платник єдиного податку звільняється від плати (податку) за землю лише за ділянки, які надані в установленому чинним законодавством порядку і використовуються для здійснення підприємницької діяльності, доходи від провадження якої оподатковуються єдиним податком.

Заступник голови комісії з
проведення реорганізації ДПА України,
в. о. першого заступника
Голови ДПА України
О. М. Любченко

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ від 13.05.2011 р. N 13401/7/15-0217

Про надання консультацій

Відповідно до п. 138.1 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 – 138.9, 138.11 статті 138:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 – 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

До витрат при визначенні об’єкта оподаткування згідно з пп. 138.10.3 Кодексу відносяться витрати на збут, які зокрема, включаються витрати на транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори тощо.

Транспортно-експедиторська послуга здійснюється за договором транспортного експедирування, відповідно до якого одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Клієнт – споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Оплата клієнта включає суму, яка є оплатою експедитору та суму, яка в подальшому перераховується експедитором для оплати третій особі – перевізнику.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема, розмір плати експедитору та порядок розрахунків. Тобто, договір транспортного експедирування чітко розмежовує що є оплатою експедитору, а що є оплатою третій особі – перевізнику.

Отже, якщо експедитор для виконання доручень клієнта залучає перевізника, який є фізичною особою – підприємцем, що сплачує єдиний податок, то враховуючи положення пп. 139.1.12 Кодексу клієнт не має права включити до складу витрат витрати, понесені на оплату послуг такого перевізника.

Заступник голови комісії
з проведення реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПС України
О. М. Любченко